Ліга Чемпіонів. 7-й тур
Мадрид, Ванда Метрополітано
Атлетіко – Байєр 2:1
Голи: Альварес 52, 90 – Інкап’є 45+1
Вилучення: Барріос 25 – Інкап’є 76
Матч “Атлетіко” і “Байєра” не обіцяв видовищного футболу, але тактично це була найінтригуючіша пара дня, а може і всього туру. Дві дуже гнучкі тренерські команди, близькі за рівнем, які конкурують за фініш у топ-8. Шахову партію Сімеоне й Алонсо зіпсувала втрата господарями фігури в дебюті (вилучення Барріоса в середині першої половини). Вірніше, так здавалося. Насправді червона відрила дорогу до захопливої та емоційної рубки, в якій тактика відійшла на другий план.
Сімеоне за свій ранній період тренерської творчості заслужив репутацію коуча-негативіста, а Алонсо ж заслужив масу похвали за живий футбол, з яким “Байєр” здійснив свою сенсацію минулого року. Але на ділі ж цих двох ріднять багато ігрових принципів. Найпомітніше помітні в побудові оборони – поєднання високої лінії із середнім блоком і терплячий компатний захист у своїй третині за необхідності. Ще одна спільність – адаптація під суперника.
Підлаштувалися сьогодні обидва суперники, показавши повагу один до одного. Сімеоне у що в цьому сезоні тільки не грав, але 5-4-1 не паркував навіть проти “Барселони” Фліка. Пожертвували Грізманном, який захищався лівим вінгером. А все для того, щоб перекрити в’язкий і хитрий перепас Леверкузена в центрі поля, і задушити Віртца між ліній.
Алонсо відповів на папері більш сміливими 4-2-3-1, але наповнення схеми чітко показало обережність підходу.
Здвоєні фланги для того, щоб грати по краях і не допускати втрат у небезпечних зонах по центру. Фрімпонг і Грімальдо отримали атакувальні ліцензії, вийшовши вінгерами, і кожен отримав по страхуючому ззаду – Мукіеле та Інкап’є відповідно. Але фулбеки при цьому зовсім не сиділи в глибині. Ще одна важлива деталь – Боніфейс і Шик на лавці, а Телла на вістрі. Алонсо вочевидь сподівався на різкі транзити в атаку, але “Атлетіко” їх майже не пропускав – тому що самовільно здав м’яч.
Але навіть із таким наповненням складу “Байєр” зі знанням справи позиційно атакував. І ще до вилучення Барріоса тотально володів м’ячем і терпляче реалізовував план тренерського штабу. Патерн був такий: зайди вглиб флангом, віддати пас всередину під забігаючого і катбек між лініями захисту і півзахисту суперника в другий темп. Або ж відразу закинути за лінію оборони, поки вона ще тримається відносно високо.
Зліва двічі за 1-й тайм Джака фірмовою діагоналлю запускав у забіг Грімальдо. Перший раз іспанець викотить назад під удар Інкап’є, у другому – прострілить Телла на гол, але з офсайду. Якщо зліва працювали перевантаження і швидкий перепас, то справа звично була ставка на ізоляції під Фрімпонга. У першій половині нідерландець буквально возив Галана. Двічі прострілював під небезпечні удари Віртцу (ідеально відкривався і навіть без м’яча ніс шалену загрозу.
Показово, що гол якраз перед перервою прийшов після такої комбінації. Облак відбив удар Фло, але другим темпом Мукіеле ідеальним кросом на дальню асистував колезі за амплуа Інкап’є. Ось вам і фулбеки, які “страхують”. “Атлетіко” мав 1 удар до вилучення і ще 1 після. Заспокоїли “Байєр” перед пропущеним за рахунок контролю м’яча, але все ж трохи не дотерпіли.
Але якщо Алонсо явно виграв у колеги в якості стартових планом, то по ходу вже Чоло став “возити” колегу. Заміни в перерві явно краще виконав аргентинець. У гостей вийшов Шик замість Мукіеле. Перейшли на 3-4-2-1, нібито ззаду мало б стати надійніше. Але підопічні не адаптувалися. Умовно до того мали по два крайніх захисники з кожного краю та два центральні. Тепер же ззаду стало на одну людину менше. Сімеоне ж зняв улюбленця Галана і поставив Рейнілду, який тут же зробив різницю.
Зжер Фрімпонга в небезпечній ситуації у власному карному і швидко знайшов Грізманна після цього. Антуан одразу запустив уперед на Альвареса. Грімальдо та Інкап’є так і не визначилися, хто з них страхує ЦЗ, Тапсоба застряг високо, а Та помилився і пустив форварда на воротаря. І Альварес перший же шанс своєї команди конвертував у гол.
“Байєр” у другому таймі так і не розібрався, як дотискати “Атлетіко”. “Атлетіко”, якому вдалося перевести програну тактичну дуель у ментальну площину. В емоційну рубку, хаотичні епізоди і постійні жорсткі єдиноборства. Провокували, рубалися, вірили, залазили в голови суперників. І залізли. Не дивно, що реалізував ідею тренера син – Сімеоне-молодший. Заробив другу жовту для Інкап’є і повернув чисельну рівність.
Фінальний штрих уже залишився за Сімеоне-старшим із його фірмовими замінами. Анхель Корреа вийшов на 3 останні хвилини і встиг у наспіх створеній атаці прокинути Хуліану Альваресу 1 на 1. Аргентинець втік від кіпера і приніс своїй команді всі 3 очки.
Хабі Алонсо виграв тактичну дуель у досвідченого Дієго Сімеоне, і разом із ним і першу половину. Але хитрий майстер на другий тайм перевів гру в те русло, в якому сильні сторони суперника відійшли на другий план. Десь перемудрив і сам Алонсо своїми змінами. Сімеоне ж кожною заміною покращував ситуацію на полі перед тим, як витягнути джокер із рукава у вирішальний момент.
Атлетіко: Облак – Галан (Рейнілду, 46), Лангле, Хіменес, Моліна, Сімеоне (Ліно, 87) – Грізманн (Корреа, 87), Барріос, Де Поль, Льоренте – Альварес (Ле Норман, 90+2)
Байєр: Коварж – Інкап’є, Тапсоба, Та, Мукіеле (Шик, 46) –Паласіос, Джака – Грімальдо, Віртц (Алеїш Гарсія, 89), Фрімпонг (Артур, 82), Телла (Гофманн, 68)