Вчора київське “Динамо” зіграло черговий, третій за ліком, контрольний матч на тренувальному зборі у Туреччині. За ходом поєдинку, у якому , з одним із найвідоміших клубів Польщі – “Відзевом”, уважно стежив по трансляції один із ветеранів українського тренерського корпусу Петро Кушлик. Це й не дивно, адже він є людиною, яка свого часу працювала у польському футболі. Ба більше – був головним тренером “Відзева”. А давня симпатія Петра Івановича до київського клубу теж має своє пояснення. По-перше, “Динамо” завжди було взірцем не тільки в українському і радянському футболі, а й диктувало моду навіть у Європі. По-друге, у 1977 році керманич динамівців Валерій Лобановський запрошував Кушлика із івано-франківського “Спартака” до київського “Динамо”.
– Що скажете про спаринг динамівців із “Відзевом”?
– Якщо брати матч загалом, то гра була рівною. І хоча “Динамо” вважається вищою за класом командою, у цій зустрічі “Відзев” все ж грав непогано, і навіть мав гольові моменти. Щоправда, більше їх було у киян, однак вони не змогли показати того, на що насправді здатні. Можливо, причина полягає в тому, що ігровий склад тасується: у першому таймі грають одні футболісти, а у другому на поле виходить аж десять інших. На мою думку, як одна, так й інша групи учасників матчу не отримують необхідного навантаження. І особисто мені це незрозуміло. У нас такого не було, щоб колись футболісти команди, яка перебуває на тренувальних зборах, грали лише по тайму. Пропорційне навантаження отримували всі. Тому вважаю, що взимку надважливе значення має фізична підготовка команди. Для цього і проводяться закордонні збори, щоб толк був не тільки у тактичному та ігровому плані, а й щодо “фізики”. А грати по 45-60 хвилин – я цього не розумію. Не пам’ятаю такого, щоб Лобановський випускав підопічних на поле у “старті” у контрольних матчах одним складом, а потім міняв аж десятьох у другому таймі. Максимум – чотири-п’ять. Можливо, саме згаданий мною вище факт і не дає можливості “Динамо” проявити свої кращі якості у повній мірі. Навіть не знаю, звідки київська команда це взяла. Звідси і нестабільні результати на зборах. Мабуть, варто зрівняти конспекти Лобановського і подумати, що робиться правильно, а що ні. Та все ж у грі нинішнього “Динамо” плюси є, і це додає оптимізму його вболівальникам. Приємно було побачити повернення на поле Андрія Ярмоленка. Він є тим лідером, який здатен повести за собою партнерів. Продуктивно діяли у грі з “Відзевом” Олександр Піхальонок та Максим Брагару, які прийшли влітку. Впевнений, якщо керівництво київського клубу всерйоз подбає про купівлю одного-двох висококваліфікованих виконавців у кожну ланку, то “Динамо” зможе поступово повернути собі втрачені позиції у Європі.
– Із людьми, з якими ви працювали у “Відзеві”, підтримуєте зв’язки?
– Так. Час від часу мені телефонує мій давній друг Тадеуш Гапінський, колишній директор клубу. У сезоні-2000/01, коли команда з Лодзі знаходилась в нижній частині турнірної таблиці, він брав мене на роботу у “Відзев”. Пан Тадеуш завжди цікавиться моїми справами, охоче згадує період нашої співпраці. А ще спілкуюся із колишніми підопічними – Андрієм Михальчуком та литовцем Робертасом Пошкусом. З другим із них, до речі, я встиг попрацювати разом у Литві: Робертас у ролі головного тренера “Лієтави” з Йонави, а я – його асистента. Є що згадати.
– А що пригадується із польського періоду вашої кар’єри?
– Спочатку я не один рік працював у клубах нижчих ліг, що допомогло не тільки проникнутися специфікою тамтешнього футболу, а й вивчити польську мову. Після цього мене і запросили у “Відзев”, аби врятувати його від “вильоту”. Пам’ятаю, як легенда польського футболу і президент футбольної спілки країни Казімеж Гурський, який є уродженцем Львова, на початку моєї діяльності у сусідній державі сказав: мовляв, ви маєте гідно продовжити кар’єру нашого, українського тренера, у Польщі. Ті його слова я добре запам’ятав, і де б не працював, намагався виконувати свою роботу добросовісно і якісно. Хоч у “Відзева” і намітилися тоді фінансові проблеми, мені все ж вдалося налагодити гру і поступово, крок за кроком, команда поліпшила свої турнірні показники. У підсумку ми фінішували на восьмому місці.