Колишній головний тренер “Минаю” Желько Любенович прокоментував свою відставку. 43-річний сербський фахівець розповів про період роботи в закарпатському клубі.
– Цей період оцінюю як позитивний. Особливо перших пів року, у які увійшла весняна частина сезону-2023/24 у Прем’єр-лізі. Приємно пригадати, скільки гарних емоцій було в іграх того відрізку. А от на відміну від цього періоду, коли все у нас виходило, у других пів року, як мені здається, я більше виріс як тренер.
– Як відбувалась процедура вашого звільнення?
– Знаходячись у Бєлграді, ми з керівництвом клубу у телефонному режимі обговорили усі нюанси щодо розірвання контракту. На наступний день я разом із Ніколою Ігнятієвичем виїхали автівкою в Ужгород. На стадіоні у Минаї на нас вже чекало керівництво, з яким і оформили процедуру розірвання договору.
– Наскільки відповідає дійсності інформація, що після невдачі у турнірі за право продовжити грати у Прем’єр-лізі президент “Миная” Валерій Пересоляк втратив інтерес до футболу?
– Не можу сказати щось щодо цього ствердно. Він бував на матчах “Миная”, команді виплачувалась зарплата. От тільки багато людей із керівництва ФК “Минай” пішло, а інші на їхні місця не прийшли.
– З літа і до кінця 2024 року час від часу з’являлась інформація, що у ваших послугах зацікавлений то один, то інший клуб. То були фейки чи дійсно запрошення мали місце?
– На жаль, то були фейки (посміхається). Лише один “Інгулець” дійсно був зацікавлений у моїх послугах. Все інше – чутки.
– З якими почуттями залишаєте закарпатський клуб?
– Тільки позитивними. Адже як би там не було, а саме ця команда стала першою, яка дала мені шанс попрацювати у якості головного тренера. І повторюсь: цей період я згадуватиму лише у позитивному ключі.
– З футболістами, які грали від вашим керівництвом у “Минаї”, зв’язок підтримуєте?
– Так. Багато хто із тих, хто залишив “Минай”, мені дуже часто телефонують або пишуть повідомлення, усіляко мене підтримуючи. І зараз, коли з’явилась інформація про мою відставку, мені теж багато хлопців дзвонили. Видно, що ця новина нікого з них не залишила байдужим. Мені приємно, що їм була цікавою наша спільна робота, – сказав Любенович.